Пет-нат — «про кохання, про любов, про ігристість»

Курортне село Кваси дуже різниться на тлі інших сіл, якщо їхати Закарпаттям та Франківщиною. Розташоване у високогірній частині Карпат — Чорногорі, звідки можна стартанути на Говерлу, воно виглядає затишно, задбано та сучасно.

Центральна гастрономічна точка — броварня «Ципа». Тут варять крафтове пиво, яке можна придбати у селі, але це пиво є і по всій Україні, включаючи деякі великі торговельні мережі.

«Ципа» фактично є бюджетоформувальним підприємством Квасів, і пивоварінням все не обмежується. У Квасах вибудувана стала екосистема, в якій поєднані різні напрямки сільського господарства, що дає гарну синергію для відпочинку, оздоровлення та натхнення: готельний бізнес та санаторій, ресторан і різні менші кафе, магазини з власними продуктами, пивоварня, де виробляють 30 сортів пива, пет-нат, і навіть тихе вино, ферма та сироварня, дистиляти і до всього ще й власна обсмажка кави. З фермерського молока тут роблять не тільки сири, а ще й морозиво. Тут є лекварня, джелатерія та фантастична гуцульська піца.

А ще Кваси — це унікальна джерельна вода, яка не тільки додає лікувальну опцію місцевому відпочинку, але й стала справжнім бізнес-партнером для героїв нашої історії. І власне саме ця «квасна, кисла» вода дає і назву самому селу.

Звісно, наш головний інтерес — це вина, з них ми почали, але обмежитися тільки ними було просто неможливо.

Основний винний бренд цієї екосистеми — Kohanovska Winery, і виробляє він тільки пет-нати. Це легкі натуральні вина, ігристість яких зʼявляється в результаті одного бродіння, що починається у великій ємності і зупиняється в пляшці через різке зниження температури.

Власник броварні та супутніх бізнес-проєктів у Квасах Олександр Шаталов зізнається, що зробити акцент на пет-натах наполягла дружина, яка любить ігристі, і саме її дівоче прізвище стало назвою бренду.

Ще однією вагомою причиною навернення до пет-натів стало бажання бізнесмена максимально відобразити в своєму продукті цінність закарпатської землі.

Коли підприємці задумалися, а що зробити теруарного, то почали працювати з двома темами: перша — сидри. Місцеві яблука в гірських умовах є терпкими та кисленькими. Закарпатські традиції гірського садівництва не передбачали обробок, додавання пестицидів, гербіцидів або добрив, тож цей продукт сміливо можна було назвати цілком екологічним.

Другий напрямок — медові вина. На підприємстві є 40 вуликів пасіки. Мед тут виступає як основне джерело цукру для певних смаків, і до нього додаються місцеві ягоди. Тут є дикороси — яфини й гогоци. З ними й експериментують. Можна назвати ці напої меломелем або медами.

Місцина, де висаджені нові лози, знаходиться на висоті понад 700 метрів над рівнем моря і є фактично найвисокогірнішим виноградником в Україні. Ряди молодих пагінців, поміж яких ходять вівці, прекрасно споглядаються від броварні.

На відміну від пивоварні, якій уже понад 10 років, бренд Kohanovska — зовсім молодий: зараз планується тільки третій збір винограду, а пет-нат виробляється лише два сезони.

Перші, в якомусь сенсі експериментальні, пет-нати були зроблені з місцевого винограду, який змогли знайти на той момент.

І він дав Олександру кілька порад. Одна з них — зробити пет-нат з Ізабелли. Тільки зробити якісно, технологічно, без штучного додавання цукру та спирту. Так, саме з тієї Ізабелли, яка, на думку винознавців, і стала певним прокляттям для цієї місцевості. Бо саме через домашню Ізабеллу, яку ми звикли бачити в пластикових пляшках на палкому сонці вздовж закарпатських доріг, ми й маємо зрозумілі упередження до місцевих вин.

Пет-нати, на думку Олександра, — це один з найкоротших шляхів до натурального вина. З точки зору технології, вони не потребують великої кількості процесів, які мають стабілізувати вино. А при стабілізації, як ми вже знаємо, використовують певні речовини, які не хотілося б застосовувати.

І саме пивний бекграунд і наявність інфраструктури пивоварні стали визначальними у виробництві пет-натів на броварні «Ципа», тому що, по суті, це один і той самий процес: варіння пива і перше бродіння (і, власне, єдине) молодого вина.

Для себе пивовари-винороби визначили дві важливі характеристики квасівських пет-натів:

1 — контрольований тиск, без сюрпризу гашингу для гостей,
2 — відсутність суттєвого осаду, який може бути навіть неприємним.

Зараз основний виноград для пет-натів вирощується на закарпатських виноградниках зі старими лозами, висадженими ще у 1975 році. І, на диво, за радянських часів цей виноградник не було знищено. Про це ми говоримо з керівником підприємства Тарасом Фаликом.

Село Дийда розташоване за чотири години їзди від Квасів. Це означає, що, зібравши виноград вранці, у другій половині дня він вже на підприємстві — не встигає окислитися і одразу потрапляє на переробку, що забезпечує свіжість продукту.

Але з наявністю старих лоз складно не думати про тихі вина, вина з витримкою, вина, які матимуть перспективу… З цим питанням ми звернулися до власника броварні Олександра.

Про унікальність продуктів, що виробляються броварнею «Ципа», ми говоримо з Юром Гафіяком, головним пивоваром підприємства.

І це ще раз про, з одного боку, складність, а з іншого — унікальність створеної в Квасах екосистеми, яка дозволяє існувати різним напрямкам, як посудинам, що сполучаються.
А ще в Квасах обсмажують каву, яка називається Боркут.

А хто придумав назву пивоварні «Ципа»? — питаємо у Юро Гафіяка.