Українське вино сьогодні: 10 фактів, які змінюють уявлення про нього

Ще кілька років тому виноградники на півночі України здавалися винятком, а сьогодні вина з Чернігівщини та Житомирщини отримують міжнародні нагороди. Під час великої війни в Україні з'являються нові виноробні, а вже відомі виробники здобувають визнання далеко за її межами.
Водночас російська агресія знищує виноградники, історичні виноробні та винні колекції, які неможливо відновити.

«Серцевина» зібрала десять фактів, які допоможуть краще зрозуміти українське вино.

Понад 80 нових малих виноробень — таку оцінку розвитку українського виноробства від початку повномасштабної війни наводять міжнародні галузеві публікації.

За кожною такою виноробнею — люди, які вирішили вирощувати виноград і створювати власне вино попри всі ризики. Це часто невеликі сімейні господарства, які починають із кількох тисяч пляшок, експериментують із сортами й технологіями та поступово знаходять власний стиль. Звісно, галузева оцінка включає різні історії — від справді нових господарств до виробників, які лише нещодавно офіційно зареєстрували свою діяльність. Але головне очевидне: українське виноробство не зупинилося. Воно продовжує відкривати нові імена.

Колись українське вино насамперед асоціювалося з Одещиною, Кримом і Закарпаттям. Сьогодні його географія значно ширша.

На Поділлі, поблизу мальовничої Бакоти, розвиваються Bohdan’s Winery, Bakota Bay та Bacota Hills. Уздовж Дністра — Kalyus Winery, а неподалік Кам’янця-Подільського — Zelenytsi Winery та Виноградна садиба Онищуків. На Тернопільщині, у Гусятині, — сімейна Father’s Wine, а на Вінниччині — GIGI Winery.

Виноградники доповнюють туристичну привабливість Поділля — краю з мальовничими краєвидами Дністровського каньйону, історичними замками та давніми духовними пам’ятками.

На Житомирщині працюють Lowkowo та Mon Crafto. На Сумщині — сімейна Enko Winery, а на Чернігівщині, поблизу Десни, — VINOMAN. І це вже не просто цікаві експерименти...

У 2026 році Cabernet Franc 2023 від VINOMAN отримав Grand Gold на Berliner Wine Trophy, а LOWKOWO Chardonnay Amphora 2025 — золоту медаль і відзнаку найкращого українського вина на Concours International de Lyon.

Ці результати показують, що якісне вино в Україні можна виробляти не лише в традиційних південних регіонах. Житомирщина та Чернігівщина поступово формують власну виноробну репутацію.

Шардоне, Мерло та Каберне Совіньйон знають у всьому світі. Але Україна має й власну виноградну спадщину — місцеві сорти та сорти, створені українськими селекціонерами.

Серед білих варто запам’ятати:

• Тельті-Курук — старовинний сорт, історично пов’язаний із Бессарабією. З нього виготовляють виразні сухі білі вина.
• Сухолиманський Білий — сорт української селекції, створений схрещуванням Шардоне та Плавай.
• Цитронний Магарача — ароматичний сорт кримської селекції, відомий цитрусовими та квітковими відтінками.
• Загрей, Ярило…

Серед червоних найвідомішим є Одеський Чорний — сорт, створений схрещуванням Алікант Буше та Каберне Совіньйон. Вина часто мають насичений колір, аромати темних ягід і виразний характер.

Не менш цікаві Голубок, Красень, Рубін Голодриги та Бастардо магарацький...

Оранжі, петнати, натуральні вина, ферментація у квеврі, витримка в амфорах чи бочках з акації — сучасне українське виноробство вміє дивувати.

Steppe Wines на Миколаївщині працює з підходами мінімального втручання. GIGI Winery та Mon Crafto використовують традиційні грузинські квеврі. Leleka Wines експериментує з витримкою вина в українських акацієвих бочках.

До речі, а що таке оранжеве вино?

Це вино з білого винограду, яке певний час контактує зі шкіркою ягід. Завдяки цьому воно може набувати бурштинового кольору, більшої терпкості та незвичної текстури. Такі вина виготовляють, зокрема, і в квеврі — великих глиняних посудинах, які традиційно використовують у грузинському виноробстві.

А петнат — це ігристе вино, яке завершує первинне бродіння вже у пляшці. Стало своєрідним мемом, що на винних фестивалях за петнатами Father’s Wine із Тернопільщини шикуються черги. Їхній реліз 2024 року, створений із сортів Йоханітер та Мускат Оттонель, поєднує свіжість, легкість і природну грайливість бульбашок. Вино відзначене на Wine & Spirits Ukraine Awards 2025.

Сьогодні в Україні можна знайти вино практично для будь-якого смакового настрою — від легкої класики до сміливих експериментів.

Є вина, для яких час — один із найважливіших інгредієнтів. Ігристі, створені класичним методом, саме такі.

За цією технологією виготовляють не лише знамените французьке шампанське, а й іспанську каву, італійську франчакорту та ігристі вина багатьох інших країн. Вторинне бродіння відбувається безпосередньо у пляшці, після чого вино місяцями, а іноді й роками витримується на дріжджовому осаді. Так народжуються тонкі бульбашки, кремова текстура та характерні аромати свіжої випічки й бріошу.

В Україні ігристі класичним методом створюють SHABO, Grande Vallée, Kolonist, Frumushika-Nova та інші виробники. І ці вина вже отримують міжнародне визнання.

На Decanter World Wine Awards 2026 срібними медалями відзначили:

• SHABO Grande Cuvée Extra Brut 2015 — 94 бали.
• Grande Vallée Méthode Traditionnelle 60 Months Brut 2018 — 91 бал.

Показова деталь: у назві другого вина зазначено 60 місяців витримки. Це п'ять років, протягом яких вино поступово набуває складності та глибини.

Тож наступного разу, коли шукатимете ігристе для особливої нагоди, зверніть увагу на українські вина класичного методу.

Солодке вино часто недооцінюють. А дарма: у світі існують десертні вина, які належать до найскладніших і найдорожчих. В Україні також створюють вина пізнього збору, використовують підв’ялений виноград і традиційні технології виробництва солодких вин.

Особливо цікавим у цьому контексті є Закарпаття, де збереглися традиції, пов’язані з токайською винною культурою. Один із прикладів — Chateau Chizay Furmint Late Harvest 2022, яке отримало 94 бали та срібну медаль на Decanter World Wine Awards 2026.

У таких винах важлива не лише солодкість. Висока кислотність, складні аромати та довгий посмак створюють особливий баланс. Хороше солодке вино — це не просто десерт у келиху. Це окрема гастрономічна пригода.

Солодке вино часто недооцінюють. А дарма: у світі існують десертні вина, які належать до найскладніших і найдорожчих. В Україні також створюють вина пізнього збору, використовують підв’ялений виноград і традиційні технології виробництва солодких вин.

Особливо цікавим у цьому контексті є Закарпаття, де збереглися традиції, пов’язані з токайською винною культурою. Один із прикладів — Chateau Chizay Furmint Late Harvest 2022, яке отримало 94 бали та срібну медаль на Decanter World Wine Awards 2026.

У таких винах важлива не лише солодкість. Висока кислотність, складні аромати та довгий посмак створюють особливий баланс. Хороше солодке вино — це не просто десерт у келиху. Це окрема гастрономічна пригода.

Ще недавно українське вино було маловідомим для значної частини світової винної спільноти. Сьогодні міжнародні конкурси регулярно відзначають українських виробників.

Однією з важливих подій став Decanter World Wine Awards 2023, коли SHABO Limited Edition Muscat Ottonel 2016 отримало 97 балів і платинову медаль — першу для України на цьому конкурсі.

Серед помітних результатів 2026 року:

• SHABO Saperavi Reserve 2025 — золота медаль та Best of Show Ukraine на MUNDUS VINI.
• BIG WINES BIG ART Cabernet Sauvignon Oaked 2024 — золота медаль MUNDUS VINI.
• Biologist Wine Club Sukholimanskiy — золота медаль Asia Wine Trophy.
• Narovylo Winery Pinot Grigio Ramato — золота медаль Asia Wine Trophy.
• Cabernet Reserve My Wine by Eduard Gorodetsky — золота медаль Asia Wine Trophy.

Власне на початку листопада 2026 року Україна здобула 8 золотих і 2 срібні медалі на міжнародному конкурсі Asia Wine Trophy у Південній Кореї.

Але міжнародне визнання — це не лише медалі.

У липні 2024 року шість експертів зі званням Master of Wine відібрали 24 найцікавіші українські вина з 91 представленого зразка. Дегустація відбулася у Варшаві в межах проєкту TOP 24 Best Wines of Ukraine. До складу журі увійшли фахівці з кількох європейських країн. Це ще одне свідчення того, що українське вино дедалі частіше потрапляє в поле зору міжнародної професійної спільноти.

За новими виноградниками та міжнародними нагородами стоїть інша, значно болючіша частина історії. Російська агресія завдала українському виноробству втрат, які неможливо виміряти лише грошима.

На Херсонщині історичне Chateau Trubetskoy (нині Stoic Winery) пережило окупацію та розграбування, а в лютому 2026 року стало відомо про знищення його історичних будівель російськими авіаударами. У Новій Каховці окупанти пограбували Дім марочних коньяків «Таврія» — підприємство з понад столітньою історією, яке також виробляло крафтові вина. Російські військові вивезли виробниче обладнання та готову продукцію. А на сімейній виноробні «Курінь» викрали техніку й обладнання та спалили виробничу будівлю.

У Бахмуті було зруйновано виробничу інфраструктуру Artwinery, одного з відомих українських виробників ігристих вин. Компанія релокувалася. У липні 2026 року російська ракета знищила виробничі потужності Axis Wine у Львові. Cassia Wine на Київщині неодноразово зазнавала пошкоджень унаслідок російських атак.

Та війна знищує не лише виноробні… а й склади, а разом з ними зникають пляшки, у яких зберігалася історія окремих врожаїв і цілих поколінь виноробів. Це рани, які буде важко загоїти.

За оцінкою Асоціації крафтових виноробів України, близько 20 українських виноробень експортують вина до понад 27 країн світу. Українські вина можна зустріти у спеціалізованих магазинах, ресторанах і винних картах за кордоном. Важливу роль у цьому відіграє спільна міжнародна презентація під брендом Wines of Ukraine.

У 2023 році на великій винній виставці ProWein у Дюссельдорфі Україну представляли 13 виробників. У 2026 році українські вина знову були представлені на національному стенді цієї виставки. Тут виробники знайомляться з імпортерами, дистриб’юторами, сомельє та професійними покупцями.

Світлана Цибак, голова Асоціації крафтових виноробів України, згадувала в розмові з Decanter запитання, яке їй попри все доводилося чути найчастіше за кордоном: «Україна виробляє вино?». Ця коротка фраза добре показує, наскільки багато українським виноробам ще потрібно розповісти світові. І хоча український винний експорт поки залишається невеликим, його географія поступово розширюється.

Українське вино впевнено виходить на міжнародні ринки. Тепер головне — закріпити успіх і здобувати стійку позитивну репутацію.

Попри надзвичайне різноманіття сучасного українського виноробства, вина багатьох невеликих господарств досі складно знайти у звичайних магазинах. Саме тому важливу роль відіграють незалежні проєкти, які відкривають нові імена та знайомлять українців із винами різних виробників.

Понад сім років цим займається «Серцевина» — незалежний медійний і кураторський проєкт, присвячений українському вину.
Сьогодні винна карта «Серцевини» об’єднує понад 100 українських виноробень — мабуть найбільше зібрання українських виробників в одному місці.

За цією цифрою — роки відвідувань виноробень, знайомств із виробниками, дегустацій і дослідження українських винних регіонів.

Вибір вин у «Серцевині» базується на комплексному аналізі результатів міжнародних конкурсів, професійних оцінках сомельє та кавістів, дегустаціях і безпосередньому знайомстві з виноробнями, їхніми виробничими процесами та філософією.

Це дозволяє відкривати не лише відомі бренди, а й невеликі господарства, вина яких рідко потрапляють до широкої роздрібної торгівлі. І, можливо, саме цього сьогодні найбільше потребує українське вино — уваги, цікавості та бажання відкривати нове.

В Україні продовжують висаджувати нові виноградники, а це інвестиції на багато років уперед. Українські винороби навчаються і стажуються за кордоном, переймають досвід і застосовують нові знання у власних господарствах.

І поки війна руйнує одні виноробні, інші закладають нові виноградники та господарства. Історія українського вина продовжує писатися…