Цьогоріч робити підсумки вкрай складно. Бо про яке вино може йти мова, коли запекла війна «на передку», терористичні нічні обстріли майже всіх міст України, а ми тут про вино… І все ж, задля фіксації та на майбутнє, заради тих, хто відчайдушно працює в тилу, — ось короткі наші підсумки. Вони не будуть відірвані від воєнної реальності, з одного боку, з другого — від емоційного й фінансового стану українців. Попри все, обидва доданки таки дають позитивну суму.
На півдні України в Миколаївській та Херсонській областях розпочалося розмінування виноградників і загалом фермерських господарств, які були посічені обстрілами, мінами, ракетами. Проєкт, що має назву Mines to Vines, дає можливість оживити господарства, які через забрудненість територій не працювали у повному обсязі. Це реально позитивні звістки з Півдня. Хоча, до прикладу, колишня виноробня князя Трубецького (тепер Stoic Winery) все ще не працює: наближеність зони бойових дій не дозволяє відновити роботу одного з найстаріших винних господарств України.
Яким би складним не був рік, відбулося чимало винних івентів. Київ і Львів традиційно продовжили проводити винні фестивалі чи, радше, благодійні ярмарки, напрацьовані в минулому воєнному році. Цьогоріч до географії винних івентів було приємно додати Вінницю. Впродовж 25–28 травня там тривали насичені Vinnytsia Wine Days. Є всі підстави стверджувати, що це стане регулярною подією. А ще Умань відновила фестиваль Cheese & Wine. Взагалі, ярмарків було цього року все ж таки немало: Ужгород, Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Київ… І, що примітно, винороби мали непогані продажі.
Українські вина продовжують підкоряти серця винолюбів Європи. А понад те — завойовувати нагороди на міжнародних конкурсах. Сергій Клімов, амбасадор українських вин, організатор Brave Wine та Kyiv Food and Wine Festival, підсумовує:
“
У 2023 році українські вина на міжнародних конкурсах здобули понад 150 нагород, а найбільш потужною перемогою можна вважати платинову медаль виноробні Shabo на найпрестижнішому конкурсі вина світу Decanter World Wine Awards, де нагородили їхній Muscat Ottonel TM Limited Edition vintage dessert 2016 року.
Такий прорив повʼязаний не лише з тим, що українські вина стають із року в рік кращими. Просто раніше українські виноробні не відправляли на міжнародні конкурси свої вина. А зараз почали розуміти їхню користь, і нині цим інструментом глобального маркетингу користуються навіть невеликі крафтові винороби.
Світлана Цибак, голова Асоціації крафтових виноробів України та співзасновниця Wines of Ukraine, не приховує захоплення від українських виноробів. Вони, попри всі складнощі, продовжують працювати, вдосконалюватися, підкорюють інші країни:
“
Українським вином цікавляться все більше і більше. Допомагає лояльність і відкритість експортних ринків. Із боку держави теж пішли на поступки, влада почала звертати увагу на виноробну галузь. Державні інституції тісно співпрацюють із нами, щоби зробити все можливе для покращення справ і підтримки виноробень.
Резюмуючи, хочу сказати, що галузь тримається на людях, які присвятили своє життя виноробству. З 2021 року нашою командою було розпочато роботу щодо створення іміджа Wines of Ukraine. Результати дійсно вражаючі: все більше країн звертаються до команди з метою представити у них українські вина з подальшим виходом на ринок. Командою організовано і проведено декілька міжнародних виставок, які є дуже важливими для побудови іміджу нашої країни. Уже готуються виставки на наступний рік.
І про медійну складову, про те, що нам ближче. Цього року ми спостерігали найбільшу активність у напрямку висвітлення українських винних реалій від закордонних медіа. Десятки статей, репортажів, сюжетів, інтерв'ю, подкастів. Такої кількості не було до війни та й загалом у всій новітній історії українського виноробства. Вочевидь, це великий плюс, хоча й інфопривід — мінус.
Ну й на завершення — про подію, до якої ми причетні. Наш документальний фільм «Поранена земля» (Wounded Land) здобув головний приз журі Most Festival — Wine International Film Festival в Іспанії. Ми використали це як потужний привід донести реалії нашої землі для десятків редакцій, ТВ і радіо в Європі.
З якими помислами ми входимо в новий винний 2024 рік? Мабуть, головний із них — мрія про Перемогу, і розуміння, що здобуватиметься вона надскладними зусиллями. Перемога буде — як і буде вино, щоб її відсвяткувати.
А ще ми очікуємо на дві нові книги про українське виноробство, які уже верстаються у видавництвах. На нові виноробні — адже знаємо, що на нас чекають винні прем'єри в новому році. І знаємо теж про підготовку нових фестивалів, які, без сумніву, підсилять вже існуючі. Тож недарма кажуть, що вино — це життя…